Posts Українська та шведська вища освіта: в чому різниця? (частина 1)
Post
Cancel

Українська та шведська вища освіта: в чому різниця? (частина 1)

Вирішив написати про свої враження від навчання у магістратурі в КТН Стокгольм та спробувати її порівняти з українською. Думок досить багато, тому розділю на декілька частин. У першій частині намагаюся висвітлити загальні враження та порівняти освіту за базовими пунктами.

Побудова навчального процесу

Навчальний рік у шведських університетах складається з 4-х періодів замість 2-х семестрів. Кожен з цих періодів аналогічний нашій старій шкільній чверті, але відрізняється за наповненням. Із двох місяців, півтора місяці відведено на стаціонарне навчання (лекції, лабораторні, семінари тощо), один тиждень після цього - самостійне навчання та останній тиждень є екзаменаціним. Така маленька зміна акцентів насправді дуже допомагає, тому що за один період ти вивчаєш 2-3 предмети, що дає змогу сконцентруватися тільки на них та дійсно поринути у деталі до певної міри. І ці предмети закінчуються на екзаменаційному тижні і зазвичай у новому періоді маєш нові предмети, тож якість знань завдяки такого роду концентрації є реально вищою, ніж маючи 8 предметів паралельно увесь семестр, як-то, власне, у ВНЗ України. Звісно, що бувають предмети й довжиною у целий семестр (2 періоди), які передбачають або екзамен в кінці семестру, або заміну його проектною роботою довжиною у цілий період. Взагалі чітко визначеної структури курсу немає - у цьому плані повна свобода викладачам. Найголовніше, щоб правила гри були визначені до початку курсу у письмовому вигляді та ці правила не змінювалися кардинально протягом курсу (наприклад, письмовий екзамен не замінювався усним).

Магістерські програми абсолютно відрізняються від українських відповідників. Ну, по-перше, програму складає власне університет, а не Міністерство Освіти, що є більш ніж логічним. По-друге, студент сам формує свій навчальний шлях в рамках заданих обмежень. Обмеження є справедливими, адже університет має впевнитися, що ті курси, які бере людина, відповідають тій кваліфікації, що буде їй присвоєна. Наприклад, на моїй програмі з Машинного навчання, обов’язковими є 5 курсів: Штучний інтелект, Машинне навчання, Просунутий курс машинного навчання (Machine Learning. Advanced Course), Вступ у філософію науки та методологію досліджень та Інтегруючий курс у програму з машинного навчання (Program Integrating Course in Machine Learning). Останній курс є надцікавим, адже направлений на обговорення тем, суміжних з машинним навчанням (як-то етика при роботі з данними), отримання викладачами і координаторами програми миттєвого зворотнього зв’язку від студентів та ознайомлення студентів з реальними компаніями (так звані field trips), які займаються машинним навчанням. Загалом зі 120 кредитів навчання, які відповідають 2-м рокам, на ці обов’язкові предмети виділено аж цілих 31.5 кредити, тобто трохи більше ніж один семестр. Враховуючи, що Інтегруючий курс розрахований на 1.5 роки по 0.5 кредити за період, то його можна взагалі практично не вважати навантаженням. При цьому, на відміну від магістратури в Україні, усі 31.5 кредити реально стосуються тієї спеціальності, яку ти бажаєш отримати.

Стосовно варіативної частини, тобто тієї, яку ти обираєш на свій розсуд, де-юре в Україні вона також існує, але де-факто вона обирається ВНЗ замість студента (маю надію, що це зміниться найближчим часом). У шведській варіативній частині є також свої легкі обмеження, направлені на те, щоб ти знову ж таки набув знань, які відповідатимуть присвоєній кваліфікації. Обмеження ці кожен ВНЗ вибирає самостійно (можливо у деяких ВНЗ Швеції їх взагалі не має - не можу сказати), у КТН на моїй магістерській програмі обмеження є категоріальними. Усі вибіркові дисципліни поділені на 3 наступні категорії:

  • \(А2\) - Вибіркові курси з різних прикладних областей
  • \(А3\) - Вибіркові курси з теорії
  • \(А4\) - Вибіркові курси з комп’ютерних наук

Категоріальні обмеження виглядають наступним чином: студент зобов’язаний вибрати не менше 4-х курсів з категорії \(А2\) та не менше 2-х курсів з об’єднання категорій \(А3\) та \(А4\) (для тих з нас, знайомих з теорією множин, мова йде про \(А3 \cup А4\). Іншими словами, ідея є наступною: якщо ви вивчаєте машинне навчання, маєте бути спроможними його застосовувати на практиці (обмеження А2) та мати якесь підґрунтя під прикладними речами (теорія з \(А3\) для тих, кому бракує математичної бази, комп’ютерні науки з \(А4\) для тих, хто плаває речах, дотичних до програмування). Ідеологічно це дуже класні обмеження, а враховуючи, що ми маємо 15 курсв у \(А2\), 8 - у \(А3\) та 7 - у \(А4\), то є де розійтись, скажу я вам. Усі інші кредити, які залишилися, можна вибирати з усіх наявних університетів Швеції або за кордоном (залежить головним чином від коштів та наявних програм обміну). Але не все є так ідеально, тому що дуже багато дисциплін з категорії \(А2\), сконцентровано у періодах 3 та 4, а тобто йдуть паралельно і взяти реально те, що ти хочеш не завжди можливо чисто фізично. Таким чином, ці легкі обмеження на практиці можуть виявитися жорсткішими, ніж здається на перший погляд.

Технічні аспекти або як це все реалізовано

Реалізовано це все в найкращих традиціях електронних сервісів у освіті. Кожен студент має доступ до свого електронного кабінету, у якому є власне все: від матераілів по курсу та дискусійних майданчиків до опцій генерування всяких навчальних карток чи управління мережею eduroam. Кожному студенту виділяється електрона пошта у перший же день навчання (а не як студентський квиток в КПІ - через місяць-два). Реєстрація на курси відбувається через загальношведську систему University Admissions для міжнародних студентів та Antagning (що перекладається зі шведської як допуск, admission) для шведських студентів. Фактично ці системи є одним цілим, яке слугує для проведення всіх операцій пов’язаних зі вступом: через неї вперше подаються документи в університет, реєструються всі курси та відміняються, якщо потрібно. До речі, відміна курсів - це цікава штука, тут в КТН (напевно й по всій Швеції) курс можна відмінити протягом трьох тижнів з його початку. Наприклад, взяв ти якийсь курс, він тобі не сподобався, ти зайшов у електронний кабінет протягом цих трьох тижнів і скасував його в один клік. Для того, щоб скасувати курс не потрібно ходити в деканат, писати заяви і т.п. - у нас в Україні такого б не зрозуміли.

Трохи більше про екзамени

Екзамени в КТН - це реально перевірка знань, а не нервів. Стандартний екзамен триває 3-5 годин, тож є час на те, щоб реально подумати, щось вивести, якщо потрібно та оформити думки належним чином роботу. Екзамени проходять не в одній аудиторії, а паралельно у декількох (на деяких курсах, котрі я брав, доходило до 8 аудиторій!), щоб забезпечити студенту необхідний особистий простір. Реєстрація на екзамен відбувається у персональному електронному кабінеті у чітко відведений для цього місяць. Зазвичай, студент не зобов’язаний здавати екзамен у тому ж періоді, тому на екзамен необхідно реєструватися, щоб відповідальні за розсадку зрозуміли скільки аудиторій виділяти.

Десь за тиждень до екзамену кожному студентові приходить лист, у якому зазначено аудиторію, в якій конкретний студент складатиме екзамен. Студенти мають сидіти через ряд так, щоб чотири місця зліва та справа були порожніми, усі речі прибираються у якийсь дальній куток аудиторії, тож списати нереально та й немає сенсу, адже кожен вибирав цей курс на власний розсуд. Протягом першої години виходити забороняється, далі лише по одному. Писати маєш право лише на папері, який тобі видали в аудиторії, титульний аркуш також надрукований, зі свого дозволяється мати лише ручку, паперовий словник з твоєї мови на англійську та в окремих випадках калькулятор без можливості щось на ньому запрограмувати. Так проходять усі 3-5 годин, після цього екзамен складено! На наступний день після складання екзамену твоя відсканована екзаменаційна робота з’являється у твоєму персональному кабінеті у форматі PDF. Екзаменатори зобов’язані перевірити екзамен протягом 3-х тижнів (зазвичай так воно і є). Відсканована перевірена робота також доступна у персональному кабінеті. Треба сказати, що тут українські викладачі дадуть фору шведам - у нас перевірка зазвичай відбувається протягом того ж самого дня (максимум 2-3 дні)! Для студента це, звісно, чудово, але стрес на викладача, напевно, немалий.

Особливості викладання

Стосунки між викладачем і студентом у Швеції партнерські, що особисто мені дуже імпонує. Студенти звертаються до викладачів за першим ім’ям, типу “Доброго дня, Іване”, що саме по собі знімає ментальний блок і розмова йде більш розкуто. В принципі, це можна назвати аналогом українського звертання на ім’я по-батькові, але по-партнерськи до студентів в Україні ставляться далеко не всі викладачі (за свій бакалаврат бачив лише біля 5-ти таких у КПІ). Викладач є максимально доступним для студента: через електронну пошту, дискусійні майданчики або просто після лекції. Переважна більшість викладачів розповідають матеріал, а не просто читають зі слайдів. Не можна сказати, що у них у всіх виходить - далеко не у всіх (лише один викладач мене вразив, якщо чесно), але принаймні вони намагаються. Чи є ті викладачі, які не є настільки доступними, як хотілося б? Звісно є - такі є всюди, напевно. Пояснюється це дуже просто: викладачі є також і дослідниками та працюють або над проектами масштабу Європейського Союзу, або над університетськими дослідженнями, або є директорами компаній, які самі ж заснували, або ще щось. Звісно, що у людей з величезною кількість обов’язків може не вистачити часу відповідати на наші питання електронною поштою вчасно, але вони стараються.